Саме з цього гурту в 2011 році розпочалося моє знайомство з грузинською музикою. Вокально-інструментальний ансамбль “75”, або ВІА-75 був створений засновником легендарного ансамблю “Орера” Робертом Бардзімашвілі (здогадайтесь в якому році). Він керував “Орерою” 17 років, але пішов звідти, щоб грати більш джазову і більш важку музику. Основу нового гурту склали випусники Тбіліської консерваторії (їм було по 22), крім ВІА-75 в СРСР був лише один естрадний колектив, всі учасники якого мали вищу музичну освіту – це “Візерунки шляхів” Тараса Петриненка. У 1977 р. до ВІА-75 приєднується співак Бесо Каландадзе, голос якого став окрасою команди. Репертуар складався з іноземних хітів, пісень радянських композиторів та обробок грузинських народних пісень. В аранжуваннях дуже помітні елементи фанку, року і джазу, а в композиції “Вітер” на фортепіано зіграв видатний джазовий піаніст Вагіф Мустафа-заде. Ансамбль записав 4 великі платівки: “ВІА-75”, “Ритм радості”, “Зорепад”, “Для тебе живу, Грузія моя” і 8 маленьких. Також була записана рок-опера “Альтернатива”, яка так і не була видана. Бенд проіснував до 1986 року. Після розпаду колективу Роберт Бардзімашвілі заснував гурт “Джорджія”, а інші учасники зайнялися сольними проектами.
Нижче – 2 пісні у виконанні ВІА-75: “Вечір” і “Хто створив мене людиною”. Зверніть увагу на партії саксофону, на якому грав Уча Кордзая.