Михайло Мінський, ім’я при народженні Михайло Спірін (12.08.1918, Багаєво, Татарстан – 09.10.1988, Зволле, Нідерланди) – український діаспорний співак (баритон), унікальне явище в нашій музичній культурі. Будучи за походженням росіянином (є також версія що він належав до фіно-угорської народності ерзя), Мінський зробив великий вклад у розвиток українського мистецтва за кордоном – дав багато концертів у різних країнах і записав близько 10 україномовних альбомів.
Опинившись в ході Другої світової війни в німецькому полоні, він вирішив не повертатися до СРСР, знайомство з українськими біженцями в Західній Європі привело його до капели бандуристів Г.Китастого, де він “українізувався” та з ними виїхав до США. Отримав професійну академічну вокальну освіту. Нове прізвище – Мінський – він взяв під час отримання американського громадянства, до столиці Білорусі воно відношення не має. В репертуарі співака були народні пісні, хіти радянської України і твори деяких композиторів діаспори, він дуже активно записувався. В Союзі його творчість була заборонена, адже він вважався “українським націоналістом” і навіть “білогвардійцем” (за виступи з Хором донських козаків Жарова). Останні роки прожив в Нідерландах, одружившись з голандкою Терезою Платенгамп (у шлюбі Ірина Мінська).
Платівка “Струни серця” була записана у 1975 році з Віденським симфонічним оркестром під керуванням Германа Крапачека і видана в Канаді на лейблі Arfa Records. Цей альбом співак присвятив матері – як своїй рідній, так і матері всіх матерів – Україні. Окрім пісень про маму (“Два кольори”, “Сину, качки летять” та ін.) є ліричні твори, пісня про Великдень і навіть пісня написана самим Михайлом Мінським – роздуми про долю емігранта (“Журавлі летять”). На мій погляд, окрасою цього диску є “Маю іншу любов” на вірш Любові Забашти – прекрасна пісня ще з 60-х, тим більше що мені не вдалося знайти запису безпосередньо з України.