Ця платівка, я певен, в радянські часи була в багатьох. “L’Été indien”, або ж “Бабине літо” – один з чотирьох альбомів знаменитого оркестру Поля Моріа, офіційно виданих в СРСР. Для мене цей диск є одним з найулюбленіших ще з раннього дитинства, і після десятків (якщо не сотень) прослуховувань зовсім не набрид за більш ніж 35 років…
Альбом “L’Été indien” був записаний у 1975 в Парижі на десятому році карколомної кар’єри гранд-оркестру Моріа. Колектив на той час досяг світової популярності і мав досить велику кількість виданих платівок. Звукорежисер запису – знаменитий майстер Домінік Понсе (працював з такими зірками як Деміс Руссос, Нана Мускурі, Серж Лама, Катеріна Валенте та ін.), його асистент – Жан-Мішель Бургіньйон. Всі 6 треків з першого боку платівки – абсолютні хіти: 4 інструментальні версії відомих пісень, зокрема титульна “L’Été indien” з репертуару Джо Дассена (яка на той час лунала у Франції зі всіх прасок), “Brasilia Carnaval” темношкірого гурту “Chocolats”, “Melisa” Енріко Масіаса та “C’est Mieux Comme Ça” з репертуару Мірей Матьє / Даліди (якщо я не помиляюсь, ця тема також звучить у фільмі “Хрещений батько”). П’ятий трек, “Minuetto”, написаний самим маестро Моріа, шостий – “Amore Grande Amore Libero” – є твором італійського композитора Федеріко Монті Ардуїні (він же IL Guardiano Del Faro, він же Arfemo) з його однойменного альбому. На другому боці розташовані переважно менш відомі хіти, тому він виглядає трохи “слабшим”. Спочатку йде “Love Will Keep Us Together” Ніла Седаки, потім обробки трьох пісень французьких виконавців (таких як Il Était Une Fois, Dave i Ніколь Круазьє), і наприкінці – інструментальні кавери двох англомовних пісень – “I’m Not In Love” рок-гурту “10cc” та знаменита “Feelings”.
Обкладинку альбому прикрашає художня фотографія П’єра Карлотті (ім’я моделі невідоме). Платівка вийшла на лейблі “Phillips”, загалом відомо про 28 видань (з них 25 на вінілі і 3 на касеті) в таких країнах як Франція, СРСР, Греція, Іспанія, Бразилія, Венесуела, Канада, Португалія, Туреччина і Таїланд. В Союзі альбом з’явився в продажу у 1980 році і потім перевидавався ще 14 разів. Працівники всесоюзної фірми грамзапису “Мелодія” чогось вирішили переробити обкладинку – трошки відредагували зображення жінки і вирішили домалювати море.