Трохи альтернативної історії:
У 1978 році в Києві проходить черговий з’їзд комсомолу. До цієї події записується та видається подвійна платівка, на першому диску – скажімо, ВІА “Візерунки шляхів”, на другому – найпопулярніші ансамблі України “Смерічка”, “Кобза”, “Ватра”, “Водограй”, “Світязь”, “Арніка”…
В реалі ця подія теж мала місце, але не у нас, а в Грузії. До 31-го з’їзду грузинського комсомолу виходить подвійний LP, на першій платівці якого – ВІА “Оріоні”, на другій – ансамблі “Орера”, “Діело”, “Іверія”, “Аісі”, “Мзіурі”, “Колхіда”, “Реро”, тобто майже всі найвідоміші естрадні колективи сонячної Сакартвело, більшість яких вважалися молодіжними. Звідси і назва релізу – “Ми – молодь Грузії”. Цікаво, правда?
Не люблю слово “шароварщина” і вважаю що всі жанри мають право на існування, але чомусь в Україні майже вся прогресивна музика в радянські часи штучно утримувалась в певних рамках, зате Хор ім. Верьовки лунав кожної праски. А грузини – молодці…