Трохи делікатна тема, можливо, хтось скаже, що не варто це ворушити, але я не тільки меломан, а й історик, тому й вирішив її підняти: україномовні кавери російських пісень в нашій західній діаспорі (передусім в США і Канаді). Були такі випадки і в УРСР, але їх можна порахувати по пальцях, тоді як для багатьох співаків і колективів американського континенту це було нормою. Я от тільки не зовсім розумію причин цього явища – навіщо було перекладати українською російські хіти, і це при тому, що діаспорні українці російську мову не любили, контакти з московитською діаспорою були мінімальні, а національного музичного матеріалу цілком вистачало: пісні радянської України, фольклор, творчість місцевих композиторів (наприклад, Б. Весоловського). Якщо подібні експерименти гурту “Каліфорнійські ясени” Єфима Горіна (він же Фіма Горінштейн), який народився і виріс на Івано-Франківщині, ще більш-менш логічні, то навіщо це було українцям, які вже народились за океаном? Десь вони мали слухати російськомовні оригінали, наприклад, по радіо, або ж купували радянські платівки. Таких україномовних каверів існує кілька десятків, серед них такі пісні, як “Дорогой длинною”, “Подмосковные вечера”, “Одинокая гармонь”, “Мы с тобой два берега у одной реки”, “Не повторяется такое никогда”, “Яблони в цвету”. Переклади текстів майже завжди були вільними і часто не зовсім коректними з лінгвістичної точки зору, наприклад – “серце дівчини опічалилось” (пісня “Нелюбимая” з репертуару Анни Герман, виконував гурт “Ізмарагд”). Той же самий гурт переклав “Сон” Владислава Шпільмана не з польського оригіналу (“Tych lat nie odda nikt” у виконанні Ірени Сантор), а з російської версії ВІА “Вєсьолиє рєбята”. Інший гурт, “Good Times Veselka”, виконував “Листья жёлтые” Р. Паулса, перекладені з російського тексту, а не з оригінального латиського. Також були випадки, коли перекладалися російськомовні пісні композиторів з України: співак Михайло Мінський виконував українською “Идёт девчонка” Л. Вербицького і “Я не третий, я не лишний” А. Горчинського, проте це вже трохи інша тема – це були скоріше спроби показати, як мали звучати всі пісні наших митців, якби Україна втримала свою незалежність на початку ХХ століття. Продукування каверів на рос. пісні відбувалося у 60-ті -70-ті роки, а у 80-х воно повністю припиняється. На останок хочу згадати пісню, яку я часто чув в дитинстві, бо виріс в російськомовному місті, і мої батьки любили цей ВІА. “Ты мне не снишся” з репертуару ансамблю “Синяя птица” В. Добриніна на слова М. Рябініна у 1980 році переспівав канадський гурт “Ватра” з міста Торонто, український текст написаний гітаристом Романом Хараком. Цей трек був виданий на їхній єдиній платівці, яка мала назву “Привітання”. Прослухати можна нижче, оцифровка моя.