Вільма Редінг – призабута співачка з Австралії

Ця чарівна темношкіра дівчина не є африканкою. Вона – нащадок аборигенів Австралії, талановита австралійська співачка, яка, втім, більшу частину життя працювала в інших країнах, зокрема в США та Великобританії, а у себе на батьківщині була маловідома. Її ім’я Вільма Редінг. Народилася 1942 року в Кернсі, штат Квінсленд (північно-східна Австралія). З 17 років виступала в якості солістки в нічних клубах, виконуючи джазовий репертуар. Дівчина також захоплювалась софтболом і серйозно думала про спортивну кар’єру, але зустріч з керівником професійного оркестру, який запропонував їй роботу в Сингапурі, кардинально змінила її життя. Потім були успішні гастролі в різних країнах, під час яких у місті Маніла (Філіппіни) вона познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Реєм Лером, який пізніше став її менеджером. Далі була Америка і оркестр Дюка Елінгтона, проте Вільма не схотіла надовго залишатися в тіні знаменитого джазмена і стала виступати сольно. На початку 70-х співачка опиняється в Британському королівстві, один за одним виходять її альбоми “On Fire” (1972), “Take A Closer Look At” (1974) та “Wilma Reading” (1976), останнього і досі немає в інтернеті в цифровому вигляді. Надалі виконавиця практично не видається, зосередившись на концертній діяльності і виступах на телебаченні, також вона співає в м’юзіклі “Човен” і знімається в художньому фільмі “Тихоокеанське пекло”, записує саундтрек до картини “Насіння тамаринду”. В 1979 проходять тріумфальні гастролі по СРСР з Московським симфонічним оркестром, Вільма дає 33 концерти, у тому числі – в Києві. Через рік на “Мелодії” виходить маленька гнучка платівочка “Вільма Редінг співає свої пісні”, на другий бік якої всунули 2 пісні у виконанні… Валерія Леонтьєва. В 1990-му виступає на церемонії возз’єднання Німеччини. В 2003 році, після смерті чоловіка, співачка повернулася до Австралії, займалася викладанням вокалу, у 2008-му записала свій останній, 4-й альбом, музику і тексти створила сама. На даний момент Вільма Редінг живе в притулку для літніх людей, один з її доглядачів нещодавно придбав для неї радянську платівочку у співвласника вінілового бару-магазину “Gram” Григорія Іванціва і дав їй послухати, подарувавши 82-річній жінці море позитивних емоцій…
Голос співачки потужний, має широкий діапазон, їй легко давалися різноманітні твори відомих композиторів, мені ж особисто – і по матеріалу, і по аранжуванню найбільше сподобався перший альбом.